- лиснючий
- —————————————————————————————лисню́чийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
лиснючий — а, е. Який лисніє, лисниться … Український тлумачний словник
блискучий — 1) (який блищить), блискотливий, сяючий, (о)сяйний, сяйливий; лискучий, лиснючий, лисніючий (який лисніє); ґлянц[с]овий, ґлянсований (про лискучі предмети); ґлянсуватий, ґлянцюватий; лаковий, лакований (немов покритий лаком); атласний (який має… … Словник синонімів української мови